Українські урядовці разом з європейськими та американськими партнерами працюють над планом економічного процвітання - Ukraine prosperity plan, який є спільною програмою України, США, ЄС та країн G7 із повоєнного відновлення та економічного зростання нашої держави на 10 років. |
|
|
|---|
|
Зокрема, Україна разом із партнерами погоджує довгостроковий план відбудови й економічного зростання: за 10 років потрібно залучити $800 млрд, а ключовою умовою інвестицій є безпекові гарантії та євроінтеграція. Про це заявив міністр економіки Олексій Соболєв на брифінгу за підсумками зустрічі радників з питань національної безпеки європейських країн. Урядовець зазначив, що останніми тижнями українська сторона разом із партнерами зі США та Світовим банком опрацьовувала питання обсягів капіталу, необхідного для відбудови України та суттєвого нарощування економічного розвитку, щоб країна була самодостатньою, і люди сюди поверталися. Також аналізувалися наявні та потенційні на найближчі 10 років публічні й приватні джерела фінансування та інструменти залучення цього капіталу. За його словами, наразі обговорюється, що близько 500 млрд дол. мають надійти насамперед із публічних джерел у вигляді грантів і концесійних позик. |
|
В Україні запрацював портал Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, через який підприємці можуть подати проєктні пропозиції для пошуку інвестицій. «Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з U.S. International Development Finance Corporation запустили онлайн-портал Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови – urifinvest.com, і ми починаємо розглядати проєктні пропозиції», - йдеться в повідомленні відомства. Через сайт підприємці, які мають перспективні проєкти у видобувній галузі, енергетиці, логістиці, телекомунікаціях та IT, передових технологіях, можуть подавати їх на розгляд команді Фонду. Як підкреслив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, у 2026 році планується знайти три якісних проєкти та підписати перші три інвестиційні угоди. |
|
Підсумки реалізації Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні за 2025 рік На виконання Національної стратегії з безбарʼєрного простору, у межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» кампанія об’єднала флагманські проєкти міністерств, експертів, медіа та громади. Усього реалізується 25 проєктів, з яких 11 було розпочато в 2025 році. |
|
|
|---|
|
Японія надасть прифронтовим регіонам України модульні поштові відділення та техніку для розбору завалів |
|
| Сумщина отримала дев'ять промислових генераторів від Грузії |
|
|
|---|
|
За ними відбудова Київщини: у Броварах відкрили профорієнтаційний хаб. На Київщині відкрили другий сучасний профорієнтаційний хаб для молоді. Його створили на базі Броварського професійного коледжу у межах реалізації швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Простір включає в себе 7 локацій, кожна з яких дозволяє спробувати себе у затребуваних зараз робітничих професіях. Як виглядає хаб зсередини, чого навчають та про мету проєкту – у відео Укрінформу. |
|
Раді пояснили, як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків і не втратити право на компенсацію |
|
|
|---|
|
Українці вже подали до RD4U майже 90 тисяч заяв, деякі громадяни так і не змогли зафіксувати свої збитки у міжнародному реєстрі, оскільки при поданні заяви ними були допущені помилки. Це, у свою чергу, може певним чином дискредитувати міжнародний механізм, тому по найрозповсюдженішим кейсам потрібно робити розʼяснення. Частіше всього, пояснила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, громадяни роблять помилки через невідповідність категорії заяв. Наприклад, плутають категорії A3.3 і A3.1 — подають заяву про втрату домівки там, де треба заявляти про пошкодження або знищення житла або навпаки. |
|
|
|---|
|
У Харкові у 2025 році відновили понад 160 багатоповерхівок |
|
|
|---|
|
Данський інженер заснував компанію, яка розробляє протези і допомагає українським ветеранам з ампутаціями вести активний спосіб життя. Данець Лассе Вернер Мадсен у підлітковому віці втратив праву ногу вище коліна. Активні протези ноги тоді були абсолютно новою технологією й фактично недоступною, тож йому довелося користуватися імпровізованим пристроєм, який зібрав його протезист. Згодом, розчарований тим, наскільки складно було отримати сучасний активний протез, Лассе – на той момент уже інженер із десятирічним досвідом – присвятив два роки створенню першого протезного рішення за співпраці з провідними інженерами Технічного університету Данії. Тепер його розробки допомагають і українським ветеранам, і всім, хто зазнав ампутації. І це не лише побут: цього року українські ветерани, які використовують протези данця, пройшлися подіумом на Ukrainian Fashion Week. Лассе розповів кореспондентці Укрінформу про те, як заснував цю справу та як допомагає українцям. Читати |
|
|
|---|
|
Таврійський розпис: від напівзабутої традиції - до національного визнанняУ листопаді 2025 року до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС) України внесли «таврійський розпис». Йдеться про оригінальний розпис, яким сільські мазальниці розмальовували хати на нині окупованій Кінбурнській косі (Миколаївщина). Особливістю цього розпису є морська тематика в поєднанні зі степовими мотивами, відповідні символи, образи та обереги, а також своєрідна кольорова гама – усі відтінки синього, блакитного, білого та охри. За однією з версій, коріння «таврійського розпису» сягає ще козацьких часів, коли запорозькі козаки заснували на Кінбурні Прогноївську паланку. ЧИТАТИ |
|
|
|---|
|
У містечку Козова на Тернопільщині за грантові кошти створили мультифункціональний культурний центр у приміщенні, збудованому на руїнах замку родини Потоцьких XVI століття. |
|
|
|---|
|
Бажаєте більше тематичних розсилок? Укрінформ оновив пропозиції - за бажанням, натисніть кнопку і поставте галочку |
|
| |
|---|
|
|
|